ТекстиДивися...
Іноді для того, щоби привернути увагу до чогось, що говориться, кажуть – дивися.
То ж дивися ...
 Відкрити диво театру життя
Ставлення до фотографії сильно змінилося. На тлі тотальної втрати віри в будь-які непрагматичні цінності аскетичне служіння творчості загалом сприймається як прояв шизофренії, форма божевілля ...
Удивительное "разнообразие" бытия
Я должен признаться, что моей главной задачей на морских окраинах Родины был личный проект. Количественный итог этого путешествия: более 30 Гегабайт цвета и 97 черно-белых роликов на Сахалине и Камчатке. Снимал одной цифровой камерой и тремя аналоговыми на ч/б. Приоритет - черно/белая съемка. До сих пор я не просмотрел весь материал достаточно серьезно. Особенно фильмы. Но уже есть странное ощущение о котором хотел бы рассказать ...
|
 |
|||||
Мій інсайт, або чому я знімаю на плівкуКолись, у часи раннього освоєння космосу і мого раннього дитинства, з маленьких рулончиків фотоплівки і фольги ми майстрували білі, блискучі ракети. Вони безладно шугали просторами міських дворів і штопорами вкручувались у близьке небо, залишаючи за собою шлейфи романтично смердючого диму. Відтоді небо віддалилося, а плівка стала безпечною. Вона вже не горить. На неї можна лише фотографувати. Я роблю це сам, і раджу іншим, хто до таких порад готовий. А є й такі, що вірять, ніби плівки давно вже нема. І не треба їх переконувати, що це не так. Мені тільки шкода, що не можна запустити таку ракету. Я дуже би хотів.Читайте інші історії Олександра Глядєлова російською. |
|
|||||