ТекстиДивися
Іноді для того, щоби привернути увагу до чогось, що говориться, кажуть – дивися. То ж дивися...
Дивна річ. Чим більше людей робить щораз більше фотографій щораз якіснішими і доступнішими приладами, тим сильніше відчувається нестача (синонім – брак) і фотографії і людей, котрі їх роблять (знімають теж точне слово, бо знімати – це брати щось із чогось, переважно з поверхні певного об’єму). Дивися, в ідеалі невдовзі мало би з’явитися хоча би два різні слова, кожне з яких буде називати різні види фотографії ...  |
|
||
Мій інсайт, або чому я обираю плівкуКолись, у часи раннього освоєння космосу і мого раннього дитинства, з маленьких рулончиків фотоплівки і фольги ми майстрували білі, блискучі ракети. Вони безладно шугали просторами міських дворів і штопорами вкручувались у близьке небо, залишаючи за собою шлейфи романтично смердючого диму. Відтоді небо віддалилося, а плівка стала безпечною. Вона вже не горить. На неї можна лише фотографувати. Я роблю це сам, і раджу іншим, хто до таких порад готовий. А є й такі, що вірять, ніби плівки давно вже нема. І не треба їх переконувати, що це не так. Мені тільки шкода, що не можна запустити таку ракету. Я дуже би хотів. |
